¬≤ƒѕќ¬≤ƒ№

≈ксплуатац≥¤ починаЇтьс¤ там, де Ї п≥длеглий ≥ начальник Ч де один призначений керувати а ≥нший зобов'¤заний виконувати. ј зак≥нчуЇтьс¤, там де працюють одн≥, а розпор¤джаютьс¤ плодами њхньоњ прац≥ зовс≥м ≥нш≥ Ч тобто чиновники, що до виробництва вироблених ц≥нностей не мають н≥¤кого в≥дношенн¤. –ад¤нське кер≥вництво н≥що не стримувало тринькати нац≥ональн≥ богатсва на вс≥ боки. (Ќа в≥йни, на п≥дтримку ком-режим≥в ≥нших крањн, на божев≥льн≥ ≥ безперспективн≥ проекти в себе). Ќац≥ональн≥ багатства були сп≥льн≥ми ≥ одночасно бесхозними.
„им б≥льше влада в держав≥ демократична - тим б≥льше можливостей у виробника матер≥альних ц≥нностей брати участь у розпор¤дженн≥ ними. ≤ чим б≥льше держава тотал≥тарна Ч тим б≥льше все навпаки.

≈ксплуатац≥¤ ≥ р≥зниц¤ у соц≥альному статус≥  м≥ж людьми була, Ї ≥ не зникне (не залежно в≥д соц≥ального устрою сусп≥льства) до тих п≥р, допоки народжуватимутьс¤ люди з вродженим пот¤гом до л≥дерства, ≥ бажанн¤м керувати ≥ншими  ≥  допоки народжуватимутьс¤ люди з вродженим нахилом до прац≥ ф≥зичноњ. ј ще Ч допоки народжуватимутьс¤ так≥, хто без л≥дера, не здатен сам себе орган≥зувати Ч тобто, кому потр≥бно, щоб ним керували.

Чј тому не зникне н≥коли.

 омун≥сти вважають, що приватна власн≥сть на засоби виробництва Ї, чи не найб≥льшим злом у людському сусп≥льств≥. ≤ це чи не найб≥льша њхн¤ помилка. ¬они кажуть, що ≥сторичний прогрес економ≥чних взаЇмов≥дносин рухаЇтьс¤ в≥д в≥дчуженн¤ б≥льшост≥ трудового населенн¤ в≥д волод≥нн¤ засобами виробництва, до усусп≥льненн¤ цих засоб≥в, а ¤ кажу, що прогрес рухаЇтьс¤  в≥д в≥дчуженн¤ того самого трудового населенн¤ в≥д волод≥нн¤ засобами виробництва ( при комун≥стах в≥дчуженн¤, ¤краз було найтотальн≥шим), до волод≥нн¤ ними. (ћашина, автобус, комп'ютер, буд≥вельна споруда, нав≥ть телефонний аппарат Ч все це може бути використано ¤к приватний зас≥б виробництва). „и породжуЇ ѕ¬ на «¬ експлуатац≥ю людини людиною, читайте, "ўо таке експлуатац≥¤ людини людиною?"  омун≥сти просто спекулюють ≥ ман≥пулюють цим пон¤тт¤м.
 оли тоб≥ здаЇтьс¤, що тебе надм≥ру експлуатуЇ власник приватного п≥дприЇмства, то йди ≥ працюй на державному, або засновуй своЇ. √оловне щоб був виб≥р. ƒемократ≥¤ даЇ нам такий виб≥р. ” демократичн≥й крањн≥ завжди Ї можлив≥сть "сховатис¤" в≥д експлуатац≥њ

«ј√јЋ№ЌќЋёƒ—№ ≤ Ч означаЇ т≥, що визнан≥ б≥льш≥стю людей, при тому, не под≥л¤ючи њх на комун≥ст≥в, кап≥тал≥ст≥в, чи гомосексуал≥ст≥в. ≤ ¤ не бачу жодного протир≥чч¤ вважати њх пр≥оритетними над ус≥ма р≥зновидами ≥деолог≥чних, нац≥ональних, расових, чи ще ¤кихось ц≥нностей.
Ќ≥хто Ч н≥¤ка ≥деолог≥¤ не маЇ права перебирати на себе права Ѕога ≥ визначати кого нищити а кого милувати, ¤к то робл¤ть комун≥сти, чи фашисти.

ћаркс каже, що Ї класи јЌ“ј√ќЌ≤—“»„Ќ≤ ≥ неантагон≥стичн≥, а ¤ кажу, що Ї ѕј–“≤ѓ антагон≥стичн≥ ≥ л≥беральн≥.
—аме тому, а не т≥льки через те, що демократ≥¤ захищаЇ право на приватне волод≥нн¤ засобами виробництва, ¤ обираю демократ≥ю.

“ому, що при влад≥ комун≥ст≥в не можливий в≥льний виб≥р. …ого просто нема. ѕовна монопол≥¤ державноњ власност≥ на засоби виробництва. (ƒержавний кап≥тал≥зм) ј ще ¤, ¤к ≥ вс≥ нормальн≥ люди, не бажаю, щоб мене, ¤к скотину, заган¤ли палкою в "—ветлоЇ будущЇЇ". ¬лада комун≥ст≥в не в≥д Ѕога тому, що це найнетерпим≥ша до своњх опонент≥в влада ≥ тому, що задача комун≥стичноњ ≥деолог≥њ перетворити людину на безлике, безполе, безнац≥ональне ≥ одномовне отарне створ≥нн¤, йменоване: "Ќова людська особист≥сть".

 омун≥стична ≥деолог≥¤ це гарна пол≥турка в≥д поганоњ книжки. ќб≥ц¤нка, що колись буде розпод≥л: "ќт каждого по способност≥ Ч каждому по потрЇбност≥" - чушь нЇсусвЇтна¤.

 омун≥стична система господарюванн¤ ≥сторично довела свою неспроможн≥сть. ƒосить пор≥вн¤ти р≥вень житт¤ одних ≥ тих же народ≥в з р≥зними системами господарюванн¤. Ќаприклад: Ќƒ– ≥ ‘–Ќ, ѕ≥вн≥чна ≥ ѕ≥вденна  оре¤. ‘≥нл¤нд≥ю дол¤ вберегла в≥д участ≥ прибалт≥йських республ≥к.

≤нститут Ќезалежних ≈коном≥чних ƒосл≥джень пор≥вн¤в, розбивши по парах, розвиток 18 соц.крањн, ≥з приблизно, в≥дпов≥дними по географ≥чному  положенню 12 крањнами кап≥тал≥зму. “аблиц¤ вийшла велика, але суть у наступному. «а роки в≥д 1950 до 1990 сумарна економ≥ка "кап≥тал≥ст≥в" зросла, у сум≥, у 4,1 рази ≥ внутр≥шн≥й валовий продукт на душу наприк≥нц≥ пер≥оду коливавс¤ в≥д 4000 $ у “ањланд≥ до 20000 $ у ‘–Ќ. ” "соц≥ал≥ст≥в" зростанн¤ склало 2,1, а коливанн¤ ¬¬ѕ на душу - в≥д 1000 $ у ¬'Їтнам≥, до 10000 $ у Ќƒ– ≥ „ех≥њ. ”крањн≥ дано 4800 $. ("≤звЇст≥¤≥" в≥д 4 листопада 1997г)

¬инуват≥ в т≥м пророс≥йсько-комун≥стична б≥льш≥сть кер≥вник≥в ус≥х ранг≥в, що залишились на м≥сц¤х, починаючи з кер≥вник≥в колгосп≥в ≥ вище, а також вс≥ њхн≥ прихвосн≥ Ч ус≥ ¤вн≥ ≥ таЇмн≥ супротивники, в≥льних ринкових в≥дносин ≥ нового пол≥тичного курсу.
“≥, хто був при влад≥ за —–—– ≥ знали "де грош≥ лежать", не п≥шли копати землю, чи п≥дм≥тати вулицю - ” кращому раз≥ понапихали кишен≥ ≥ до родич≥в (переважно в ≤зрањль). ≤нш≥ дотепер качають грош≥ на рахунки в ≥ноземн≥ банки. ј трет≥, на чол≥ з  ѕ”, сто¤ть у стор≥нц≥ ≥ т≥льки п≥дн≥жки ставл¤ть ≥ хихикають: ќт вам незалежн≥сть, от вам приватизац≥¤, от вам ринкова економ≥ка.

 омун≥ст≥в п≥дтримують переважно громад¤ни похилого в≥ку, ¤к≥ народилис¤ ≥ виросли в комун≥стичн≥й кл≥тц≥. ¬≥дгороджен≥ в≥д усього св≥ту "«ал≥зною зав≥сою" вони ≥ знати не знали, ≥ бачити не бачили, ¤к насправд≥ живуть прост≥ люди в крањнах з "загниваючим кап≥тал≥змом". Ч ÷е по-перше.
ѕо-друге: ѓм важко визнати ≥ змиритис¤ з думкою, що њхнЇ житт¤ витрачене на боротьбу за висок≥ ≥деали повернуло њх до "розбитого корита".
ѕо-третЇ: Ћюди похилого в≥ку завжди з ностальг≥Їю згадують минуле, ¤ким би важким ≥ несправедливим воно до них не було. ƒл¤ них ≥ трава ран≥ше була зелен≥шою ≥ пташки сп≥вали весел≥ше.
јле не т≥льки з-за цих причин, Ї й багато ≥нших. Ќаприклад ще та, що серед них Ї багато таких кому нестерпно погано, коли бачать, що комусь добре. “ут ≥ просто не здатн≥ анал≥зувати. ≤ безтолков≥сть нин≥шньоњ влади дуже багатьох штовхаЇ приЇднатис¤ до комм≥ ≥ т.д. ≥ т.п.
 ј найб≥льше ≥нертн≥сть людськоњ прсих≥ки. Ќас дресирували, стригли, приносили в жертву свЇтлим ≥дЇаламЕ јле скучно нам не було. Ќайслухн¤н≥ших нагороджували, не слухн¤них, дуже вм≥ло ≥, головне, продумано й профес≥йно карали. ћ≥н≥мальним прожитковим м≥н≥мумом (хл≥бом ≥ видовищами) забезпечували.  ѕро: навчанн¤, роботу, здоровТ¤ Ч можна було не дбати. ѕро це дбала держава. (Ќе вм≥Їш Ч научать, не хочеш Ч заставл¤ть).
ўе одну аналог≥ю, по¤снюючу мотивац≥њ прихильник≥в комм≥, можна привести на приклад≥ з увТ¤зненими, що вийшли на волю п≥сл¤ тривалого строку увТ¤зненн¤.  ¬ол¤ њх л¤каЇ ≥ в б≥льшост≥ випадк≥в, вони все робл¤ть, щоб повернутись в умови, поза ¤кими, втратили здатн≥сть проживати.